Сторінка соціального педагога
Сторінка соціального педагога
Анісімова Світлана Анатоліївна
CТОП БУЛІНГ
Перший криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м.Кривий Ріг, вул.Качалова, 2, тел. 098-040-83-70)
Поради дітям
Якщо дитина піддається образам, зазнає цькування з боку однолітків, інших дітей, дорослих, є свідком подібної поведінки стосовно інших, то їй будуть корисними наступні поради:
- Не замовчуй проблему і не бійся звертатися по допомогу до дорослих (батьків, учителів, державних органів та служби у справах дітей).
- Якщо потрібна термінова допомога, звертайся на гарячу лінію 116-111 або 116-123.
- Якщо ти хочеш порадитися з юристом, телефонуй на всеукраїнську гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово, безкоштовно).
Поради батькам
Звертайте увагу на поведінку та настрій дітей. Можливо, ваша підтримка – це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі) звертайтесь:
- або до поліції з фіксацією побоїв;
- або до директора школи (письмово).
Не намагайтеся самі з’ясувати стосунки з кривдником. На емоціях ви можете завдати серйозної шкоди іншим дітям, до того ж згідно із законом, відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки, тож адресуйте усі свої скарги тільки дорослим людям. Інакше, ви можете наразитися на зустрічну заяву до поліції та замість мирного врегулювання ситуації отримати скандал, який іще більше нашкодить дитині. Наполягайте на зустрічі з іншими учасниками конфлікту за участю третьої сторони (психолога, класного керівника, директора, соціального педагога).
Поради педагогам
Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім – загальношкільні. Вони мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими та несуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
Сторінка соціального педагога
ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ
Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціальногорозвиткудитини, їїматеріальногозабезпечення і несевідповідальність за створенняналежних умов для цього.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можутьздійснюватисявсуперечінтересамдитини.
Відмовабатьківвіддитинисуперечитьморальним засадам суспільства.
Ухиленнябатьківвідвиконаннябатьківськихобов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 155 Сімейного кодексу України
1) Батьки зобов'язанівиховуватидитину в дусіповаги до прав та свобод інших людей, любові до своєїсім'ї та родини, свого народу, своєїБатьківщини.
2)Батьки зобов'язаніпіклуватися про здоров'ядитини, їїфізичний, духовний та моральнийрозвиток.
3)зобов'язанізабезпечитиздобуттядитиноюповноїзагальноїсередньоїосвіти, готуватиїї до самостійногожиття.
4)Батьки зобов'язаніповажатидитину.
5) Передача дитини на вихованняіншим особам не звільняєбатьківвідобов'язкубатьківськогопіклуваннящодонеї.
6) Забороняються будь-яківидиексплуатації батьками своєїдитини.
7) Забороняютьсяфізичніпокараннядитини батьками, а такожзастосування ними іншихвидівпокарань, якіпринижуютьлюдськугідністьдитини.
8) Право дитини на належнебатьківськевихованнязабезпечується системою державного контролю, щовстановлена законом.
9) Дитинамає право противитисяненалежномувиконанню батьками своїхобов'язківщодонеї.
10) Дитинамає право звернутися за захистомсвоїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, іншихорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядування та громадськихорганізацій.
11) Дитинамає право звернутися за захистомсвоїх прав та інтересівбезпосередньодо суду, якщо вона досяглачотирнадцятироків.
Стаття 150, 152Сімейного кодексу України
Ухиленнябатьківабоосіб, якіїхзамінюють, відвиконанняпередбаченихзаконодавствомобов'язківщодозабезпеченнянеобхідних умов життя, навчання та вихованнянеповнолітніхдітей – тягне за собою попередженняабонакладення штрафу від одного до трьохнеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.
Тісамідії, вчинені повторно протягом року післянакладенняадміністративногостягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу віддвох до чотирьохнеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.
Вчиненнянеповнолітнімивікомвідчотирнадцяти до шістнадцятироківправопорушення, відповідальність за яке передбаченоцим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьківабоосіб, якіїхзамінюють, відтрьох до п'ятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.
Вчиненнянеповнолітнімидіянь, щомістятьознакизлочину, відповідальність за якіпередбаченаКримінальним кодексом України, якщо вони не досягливіку, з якогонастаєкримінальнавідповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьківабоосіб, щоїхзамінюють, від десяти до двадцятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.
Стаття 184 Кодексу України про Адміністративніправопорушення
Злісненевиконання батьками, опікунамичипіклувальникамивстановлених законом обов'язків по догляду за дитиноюабо за особою, щодоякоївстановленаопікачипіклування, щоспричинилотяжкінаслідки, -
караєтьсяобмеженнямволі на строк віддвох до п'ятироківабопозбавленнямволі на той самий строк.
Стаття 166 Кримінального Кодексу України
Експлуатаціядітей, які не досягливіку, з якогозаконодавствомдозволяєтьсяпрацевлаштування, шляхом використанняїхпраці з метою отриманняприбутку -
караєтьсяарештом на строк до шести місяцівабообмеженнямволі на строк до трьохроків, з позбавленням права обійматипевні посади абозайматисяпевноюдіяльністю на строк до трьохроків.
Тісамідії, вчиненіщодокількохдітейабоякщо вони спричинилиістотну шкоду для здоров'я, фізичногорозвиткуабоосвітньогорівнядитини, абопоєднані з використаннямдитячоїпраці в шкідливомувиробництві, -
караютьсяпозбавленнямволі на строк віддвох до п'ятироків з позбавленням права обійматипевні посади чизайматисяпевноюдіяльністю на строк до трьохроків.
Стаття 150 Кримінального Кодексу України
Шкода, завданамалолітньою особою (яка не досяглачотирнадцятироків), відшкодовуєтьсяїї батьками (усиновлювачами) абоопікуномчиіншоюфізичною особою, яка на правовихпідставахздійснюєвихованнямалолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідкомнесумлінногоздійсненняабоухилення ними відздійсненнявиховання та нагляду за малолітньоюособою.
Стаття 1178 Цивільного кодексу України
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разівідсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодуваннязавданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає,або в повномуобсязіїї батьками (усиновлювачами) абопіклувальником, якщо вони не доведуть, щошкодибулозавдано не з їхньої вини. Якщонеповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функціїпіклувальника, цей заклад зобов'язанийвідшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повномуобсязі, якщовін не доведе, щошкодибулозавдано не з його вини.
Поради вчителеві щодо
розвитку творчих здібностей обдарованих учнів.
1. Підхоплюйте думки учнів та оцінюйте їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо.
2. Підсилюйте інтерес учнів до нового.
3. Заохочуйте оперувати предметами, матеріалами, ідеями. Учень практично вирішує дослідницькі ідеї.
4. Навчайте учнів систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидайте її.
5. Виробляйте в учнів терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагайте запам'ятовувати схеми, таблиці, формули, одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.
7. Культивуйте творчу атмосферу – учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки група зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Навчайте учнів цінувати свої та чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.
9. Іноді однолітки ставляться до здібних учнів агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй. Найкраще здібному учневі пояснити, що це характерно, і розвивати в ньому терпимість і впевненість.
10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, ідеї.
11. Розсіюйте страх.
12. Стимулюйте і підтримуйте ініціативу, самостійність. Підкидайте проекти, які можуть захопити.
13. Створюйте проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування, уяви.
14. Створюйте у навчальному закладі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.
15. Розвивайте критичне ставлення.
16. Навчайте доводити почате до логічного завершення.
17. Впливайте особистим прикладом.
- У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
- Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
- Говоріть стримано ,спокійно і м'яко .
- Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
- Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
- Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
- Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .
- Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .
- Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі прогулянки ,біг ,спортивні заняття.
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно
- Постійно підбадьорювати ,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
- Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач ,не боятися помилок ,використовувати їх для розвитку діяльності ;
- Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
- Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
- Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
- Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
- Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
- Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .
- Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє незадоволення.
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
- Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
- Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
- Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Особливості стилю поведінки із сором'язливими дітьми: - Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.
- Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
- Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
- Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв'язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором'язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.
- Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
- Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
- Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
- Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
- Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
- Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
- Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Поради батькам конфліктних дітей
- Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
- Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.
- Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
- Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Кодекс школяра
„ Допоможи сам собі”
Допоможи сам собі – це означає стати творцем власної долі
1. Люби і поважай себе.
2. Не пригнічуй своє особисте „ Я”.
3. Пізнай себе, можливості середовища, тих умов, що тебе оточують, зроби правильний вибір, визнач свої цілі та зміст життя.
4.Учися самостійно мислити. Тренуй пам’ять. Більше став запитиань: “Чому?”
5. Постійно шукац як застосовувати свої знання на прктиці.
6. Плідно використовуй вільний час.
7. Розпочату справу доводь до логічного завершення.
8. Домагайся, щоб емоції не випереджали розум.
9. Навчися і умій дружити.
10.Навчись поважати інших.
11. Бережи здоров’я.
12. Повір у себе – і досягнеш всього
Щасливе дитинство
| Яке воно щасливе дитинство? Спитав у бабусі хлопчина. Пізнавши колись материнство, Батьки враз забули про сина. Пригорне старенька малого. Розкаже про війни і холод. Тихенько без слова різкого Втамує цікавості голод. Щасливе дитинство спокійне Без лайки, без бійки, без горя. У ньому є сонце привітне, Поїздка у табір до моря. Є друзі, є книжка і школа, Є мрії дитячі наївні. Є рідні обличчя довкола, Дарунки у свята чарівні. Повір воно в тебе щасливе, Ти маєш можливість радіти. Хоч може колись полохливе, У власті твоїй, все змінити.
|
Поради вчителям
10 способів порятунку від стресу
З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.
Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — вже наполовину вирішена. Для цього зовсім необов'язково йти до психоаиалітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
Не вдавайте з себе бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть па озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.
Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.
Бесіда для старшоклаників "Захисти себе від ВІЛ".
